Literacki Wtórnie-kanoniczna
Rdz Wj Kpł Lb Pwt Joz Sdz Rt 1Sm 2Sm 1Krl 2Krl 1Krn 2Krn Ezd Neh 2Ezd Tob Jdt Est Hi Ps Prz Kaz Pnp Mdr Syr Iz Jr Lm Ba Ez Dn Oz Jl Am Ab Jo Mi Na Ha So Ag Za Ml 1Mch 2Mch 3Mch 3Ezd Mt Mk Łk J Dz Rz 1Kor 2Kor Ga Ef Flp Kol 1Tes 2Tes 1Tm 2Tm Tt Flm Hbr Jk 1P 2P 1J 2J 3J Jud Obj
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка*

I Księga Machabejska
(1 Макавеїв)

Глава 6

  І цар Антіох проходив горішні країни і почув, що в Елумаї в Персіді є місто славне багацтвом, сріблом і золотом.    І храм, що в ньому, дуже багатий, і там золоті занавіси і броня і зброя, які там оставив Александер син Филипа, Македонський цар, який першим царював між елленами.    І він прийшов і старався взяти місто і його ограбити, і не зміг, бо відомим стало слово тим, що з міста,    і вони повстали проти нього на війну, і він втік звідти і пішов з великим смутком, щоб повернутися до Вавилону.    І хтось прийшов до Персіди сповіщаючи йому, що втекли табори, які пішли до землі Юди,    і, що Лисія пішов перше з кріпкою силою і був прогнаний з перед їхнього лиця, і вони здобули зброю і силу і великі здобичі, які взяли з таборів, які вибили,    і знищили гидоту, яку він збудував на жертівнику, що в Єрусалимі, і святиню, так як передше, окружили високими мурами і його місто Ветсуран.    І сталося, що як цар почув ці слова, він перелякався і був дуже зрушений і впав на ліжко, і впав в хворобу зі смутку, бо не сталося йому так, як він задумував.    І був там днів багато, бо відновився в ньому великий смуток, і він думав що вмирає.    І він скликав всіх своїх друзів і сказав до них: Відходить сон від моїх очей, і я підупав серцем від журби,    і я сказав в моїм серці: До якого болю я прийшов і великого забурення, в якому я тепер є. Бо добрим і улюбленим я був у моїй владі.    Тепер же згадую зло, яке я зробив в Єрусалимі і я забрав ввесь сріблий і золотий посуд, що в ньому і я даремно післав вигубити тих, що жили в Юди.    Я пізнав, що через це на мене найшло це зло. І ось я гину від великого смутку в чужій землі.    І він покликав Филипа одного з своїх друзів і наставив його над всім своїм царством.    І дав йому діядиму і свою одіж і перстень, щоб провадити Антіохом його сином і виховати його на царство.    І Антіох цар помер там в сто сорок девятому році.    І Лусія довідався, що цар помер, і поставив на царювання замість нього його сина Антіоха молодшого, якого вигодував, і назвав його імя Евпатор.    І ті, що в замку, замкнули Ізраїль довкруги святого і постійно шукали зла і скріплення поган.    І Юда задумав їх вигубити і скликав ввесь нарід, щоб їх окружити.    І зібралися разом і обложили її сто пятдесятого року і він зробив стояки для стріл і машини.    І вийшли з них з окруження, і пристали до них деякі з безбожних з Ізраїля,    і пішли до царя і сказали: Доки не зробиш суд і не пімстиш наших братів?    Ми зволили служити твому батькові і йти за тим, що ним сказане, і йти за його приписами.    І його (кріпость) окружили сини нашого народу і через це відчужувалися від нас. Лише тих з нас, яких знаходили, вбивали, і наше насліддя розсипалося.    І не тільки на нас простягнули руку, але і на усі наші околиці.    І ось сьогодні обсіли твердиню в Єрусалимі, щоб її взяти. І вони скріпили святилище і Ветсуру.    І якщо швидко їх не випередиш, вони зроблять більше від цього, і не зможеш ними володіти.    І цар розгнівався, коли почув, і зібрав всіх своїх друзів, володарів його сили і тих, що над кіньми.    І з інших царств і від морських островів прийшли до нього сили найманців.    І число його сил було сто тисяч піших і двадцять тисяч кінноти і тридцять два слоні, що знають бій.    І прийшли крізь Ідумею і отаборилися проти Ветсури і воювали багато днів і зробили машини. І ті вийшли і спалили їх огнем і воювали мужно.    І Юда відійшов від твердині і прийшов до Ветзахарії напроти табору царя.    І цар встав вранці і підняв табір, щоб пігнати їх дорогою Ветзахарії, і підготовили сили до війни і затрубили трубами.    І слонам показали кров винограду і шовковиці, щоб їх поставити до війни.    І поділили звірів на загони і приставили кожному слоневі тисячу чоловік з сітчастими бронями, і мідяними шоломами на їхніх головах, і пятьсот вибраних коней приставлених до кожного звіра.    Ці раніше були де лиш був звір, і куди лиш він ішов вони йшли разом, не відступали від нього.    І на них сильні деревяні вежі, що охороняли на кожному звіреві, привязані до нього приладом, і на кожному чотири чоловіки сили, що воювали на них і його індієць.    І він поставив іншу кінноту звідси і звідти на дві часті табору, яким давали знаки, і які охороняли загони.    А як засяяло сонце на золоті і сріблі щити, від них засяяли гори і засвітилися наче огняні лампади.    І якась часть царського табору була розсташована на високих горах і деяка на нижніх. І вони ішли впевнено і впорядковано.    І тряслися всі, що чули голос їхнього множества і множества ходу і звук зброї. Бо табір був дуже великий і сильний.    І приблизився Юда і його табір, щоб стати до бою, і впало з царського табору шістьсот чоловік.    І побачив Елеазар Аваран одного зі звірів зодягненого в царську зброю, і він був вищий від всякого звіра, і (йому) здавалося, що в ньому є цар.    І він віддав себе, щоб спасати свій нарід і собі зробити вічне імя.    І він відважно побіг до нього посеред загону і вбивав з права і з ліва, і відділювалися від нього сюди і туди.    І він поліз під слоня і поклався під ним і забив його, і той впав на землю на нього, і він там помер.    І вони побачили царську силу і напад сил і звернули від них.    А ті, що з царського табору, вийшли їм на зустріч до Єрусалиму, і цар прийшов до Юдеї і до гори Сіона.    І зробив мир з тими, що з Ветсурона, і вони вийшли з міста, бо там не було для них поживи, щоб в ньому замкнутися, бо була субота для землі.    І цар взяв Ветсуру і настановив там загін, щоб її стерегти.    І він отаборився проти святині багато днів і поставив там стояки на стріли і машини і огнеметалки і каменометалки і знаряддя, щоб кидати стріли, і пращі.    І зробили і ті машини проти їхніх машин і воювали багато днів.    Їжі ж не було в посуді, томущо був сьомий рік, і ті, що спасалися в Юдеї від народів, спожили останки предложення.    І осталося в святих мало чоловік, бо ними заволодів голод, і вони були розсіяні кожний на своє місце.    І Лусія почув, що Филип, якого настановив цар Антіох ще як він жив, щоб вигодувати його сина Антіоха, щоб він царював,    повернувся з Персіди і Мидії, і з ним сили, які пішли з царем, і що шукає перебрати справи.    І він поспішився і дав знак відійти і сказав до царя і володарів сили і мужів: Ми послабли кожного дня, і їжі в нас мало, і місце де ми отаборені сильне, і перед нами лежить те, що (відноситься до) царства.    Отже тепер даймо правиці цим людям і зробимо з ними мир і з кожним їхнім народом    і постановимо їм, щоб вони ходили за їхніми законами, так як передше. Бо через їхні закони, які ми знищили, вони розлютилися і зробили це все.    І вгодило слово перед царем і володарями, і він післав до них зробити мир, і вони прийняли.    І поклявся їм цар і володарі. За цим вони вийшли з твердині.    І цар ввійшов до гори Сіон і побачив твердиню місця і відрікся клятви, якою поклявся, і наказав знищити мур довкруги.    І відійшов з поспіхом і повернувся до Антіохії і знайшов Филипа, що панував містом, і воював проти нього і взяв місто силою. 
 

Prawa autorskie i szczegółowe informacje

Біблія

Новий переклад

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007)

Українське біблійне товариство

Рафаїл Павлович Турконяк, 1997-2007

Форматований текcт з виділенням слів Ісуса

* Prezentowane treści należą do ich właścicieli i wydawców. Tekst pobrany z udostępnionych zasobów programu MyBible