Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка*

III Księga Ezdrasza
(3 Ездри)

Глава 10

  І сталося коли мій син ввійшов до свого покою, впав і помер.    І ми погасили всі світила, і всі мої громадяни встали, щоб мене потішити, і я спочила аж до другого дня аж до ночі.    І сталося, як всі перестали мене потішати, (думали) що я успокоїлася, і я встала вночі і втекла й прийшла, так як бачиш, на це поле.    І думаю вже не повернутися до міста, але тут остати, і не їстиму, ані не питиму, але буду без перерви плакати і постити, доки не помру.    І полишив я ще роздуми, якими я займався, і я відповів їй зі злістю і сказав:    Дурна понад всіх жінок, чи не бачиш нашого смутку і що нам притрапилося?    Томущо Сіон, мати нас всіх, смутком засмучена і впокоренням впокорена. Плачте дуже    і тепер, оскільки всі плачемо, і сумні будьте, оскільки всі сумні. Ти ж засмутилася за одного сина.    Але запитай землю і хай тобі скаже, томущо вона та, що має оплакувати стільки живих, що народилися.    І з неї на початку всі народилися й інші прийдуть, і ось майже всі ідуть в погибіль і множество їх у вигублення.    І, отже, хто має більше плакати, хіба не ця, що втратила таке велике множество, радше ніж ти, що плачеш за одного? Якщо ж скажеш мені,    що мій плач не є подібний (до плачу) землі, томущо я стратила овоч мого лону, якого я породила з смутками і породила з болями,    а земля за шляхом землі, відійшло те множество, що в ньому присутнє, так як і прийшло, і я тобі кажу:    Так як ти породила з болем, так і земля на початку дала свій плід - чоловіка Тому, Хто її зробив.    Отже, тепер затримай при тобі той твій біль і сильно зноси ті випадки, що тобі притрапилися.    Бо якщо за справедливі вважаєш Божі рішення, і одержиш в часі твого сина і будеш хвалена між жінками.    Отже ввійди до міста до твого мужа. І вона мені сказала:    Не зроблю, ані не ввійду до міста, але тут помру.    І я ще додав говорити до неї і сказав:    Не чини цього слова, але дай переконатися - яке бо падіння Сіона - і дай потішитися в болі Єрусалиму.    Бо бачиш, що наші святощі опустілими оставлені і наш престіл знищений і наша святиня знищена    і наш псалтир упокорений і наша пісня замовкла і наша радість відпущена, і світло нашого світильника погашене і кивот нашого завіту розграбований і наші святощі сплюгавлені, й імя яке названо над нами майже опоганене, і наші діти потерпіли впокорення, і наші священики спалені і наші левіти відійшли в полон і наші дівчата збещещені і наші жінки потерпіли насилля, і наші праведні схоплені і наші діти видані, і наші молоді послужили і наші сильні стали безсильними.    І те, що найбільше з усього, знак Сіону, томущо позбутий є тепер своєї слави і переданий є в руки тих, що нас зненавиділи.    Отже, ти відкинь твій великий смуток і відклади від тебе множество болів, щоб тобі милосердним був Сильний і спокій зробив тобі Всевишний, спокій від трудів.    І сталося коли говорив я до неї, і ось її лице нагло дуже засяяло, і образ її лиця ставав блискучим, так що я також дуже її злякався і думав, що це було б.    І ось нагло вона випустила великий звук голосу, повний страху, щоб порушилася земля від звуку. І я побачив,    і ось більше жінка мені не являлася, але місто будувалося і показувалося місце з великими основами. І я злякався і закликав великим голосом і я сказав:    Де є ангел Уріїл, який на початку прийшов до мене? Томущо він зробив, щоб я прийшов до цього великого жаху розуму, і мій кінець був у зітління і моя молитва в погорду.    І коли я це говорив, і ось прийшов до мене ангел, який на початку прийшов до мене і мене побачив,    і ось я був поставлений як мертвий і мій розум був відчужений, і він держав мою правицю і мене потішив і поставив мене на мої ноги і сказав мені:    Що тобі є і чому ти замішався і чому стурбувався твій розум і чуття твого серця? І я сказав:    Томущо, оставляючи, ти мене оставив. Я ж вчинив за твоїми словами і я вийшов в поле, і ось я побачив і бачу те, про що не можу розповісти. І він сказав мені:    Стань як чоловік, і я тебе повчу. І я сказав:    Говори, мій пане, тільки не остав мене, щоб не даром я помер,    томущо я побачив те, чого я не знав, і чую те, чого не знаю.    Але чи моє чуття помиляється і снить моя душа?    Отже, тепер благаю тебе, щоб ти показав твому слузі про цей жах. І він мені відповів і сказав:    Послухай мене, і навчу тебе і тобі скажу про те, чого боїшся, томущо Всевишний обявив тобі багато таємниць.    Я побачив твою просту дорогу, томущо ти безперестанно смутився за твій нарід і ти дуже плакав за Сіон.    Це, отже, розяснення видіння: Жінка, яка тобі зявилася перед коротким часом,    яку ти побачив, що вона плакала, і ти почав її потішати,    а тепер вже не бачиш вид жінки, але тобі зявилося місто, яке будували.    І вона розповідала тобі про випадок свого сина, це розвязка:    Ця жінка, яку ти побачив, це є Сіон, який тепер бачиш як збудоване місто.    І коли сказала тобі, що вона була неплідною тридцять літ, томущо були три тисячі років віку, коли в ній ще не було принесеної жертви.    І сталося, що після трьох років, і Сомон збудував місто і приніс жертви. Тоді було коли вона неплідна породила сина.    І те, що вона тобі сказала, що я годувала його з трудом, це було мешкання Єрусалиму.    І коли тобі сказала, що мій син, прийшовши до свого покою, помер і трапилося йому падіння, це було те, що сталося знищення Єрусалиму.    І ось ти побачив її подобу, як оплакує сина, і ти почав її потішати в тому, що притрапилося. Це було тобі до обявлення.    І тепер, Всевишний бачачи, що ти засмучений душею, і що з усього серця терпиш за неї, показав тобі світлість її слави і вродливість її краси.    Томуто сказав я тобі, щоб ти остався в полі, де немає збудованого дому.    Бо я знав, що Всевишний починав тобі це показувати.    Томуто я тобі сказав, щоб ти прийшов в поле, де немає основи будови.    Бо не зможе діло людської будови встоятися на місці, де починало показуватися місто Всевишнього.    Ти, отже, не бійся, ані хай не злякається твоє серце, але ввійди і поглянь на красу чи величність будинку, скільки спосібний ти бачити видінням очей.    І після цього почуєш, скільки може чути слух твоїх ух.    Бо ти блаженний понад багатьох і ти покликаний Всевишним так як і нечисленні.    В ночі ж, яка до завтра буде, останешся тут,    і Всевишний покаже тобі ті видіння снів, які зробить Всевишний тим, що живуть на землі в останніх днях.    І тієї ночі і другої я спав, так як він мені сказав. 
 

Prawa autorskie i szczegółowe informacje

Біблія

Новий переклад

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007)

Українське біблійне товариство

Рафаїл Павлович Турконяк, 1997-2007

Форматований текcт з виділенням слів Ісуса

* Prezentowane treści należą do ich właścicieli i wydawców. Tekst pobrany z udostępnionych zasobów programu MyBible