Literacki

Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка*

Ewangelia Mateusza
(Матвія)

Глава 13

  Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;    і зібралися коло Нього численні юрби; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.    Він багато говорив їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.    І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його.    Інше впало на кам'яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі;    а як зійшло сонце, вигоріло і, не маючи кореня, всохло.    Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.    Інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.    Хто має вуха, [щоб слухати,] нехай слухає.    Підійшовши, учні сказали Йому: Чому ти говориш до них притчами?    А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.    Бо хто має, тому дасться, і матиме понад міру; а хто не має, то й те, що має, відбереться від нього.    Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, - не чують і не розуміють;    і збувається в них пророцтво Ісаї, який каже: Слухом почуєте, та не будете розуміти, і, дивлячись, завважите, та не будете бачити.    Бо огрубіло серце в цього народу, і вухами недочувають, і свої очі зажмурили, щоб не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, аби Я зцілив їх.    Ваші ж очі щасливі, бо бачать, і ваші вуха, бо чують;    щиру правду кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.    Отже, послухайте притчу про сіяча.    До кожного, що слухає слово Царства і не розуміє, приходить лукавий і забирає посіяне в його серці; це те, що сіяне при дорозі.    А посіяне на на кам'янистому - це той, що слухає слово і негайно з радістю його приймає,    але не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настає скрута або переслідування через слово, він швидко спокушується.    Посіяне в тернях - це той, що слухає слово, але клопоти світу та омана багатства глушать те слово і воно лишається без плоду.    А посіяне в добру землю - це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід - один родить у сто разів більше, один у шістдесят, один у тридцять.    Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до того, хто сіє добре насіння на своїм полі.    Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.    А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді з'явився і кукіль.    Прийшли слуги господаря і сказали Йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?    А Він сказав ім: Ворожа людина це зробила. І кажуть Йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?    Він же сказав: Ні, бо, вириваючи кукіль, щоб ви часом не повиривали з ним пшениці.    Залиште, щоб росло і те, й те разом до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та зв'яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю складіть до моєї клуні.    Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своїм полі;    воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні і гніздяться на його гілках.    Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, доки все не вкисне.    Це все казав Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не казав,    щоб збулося сказане пророком, що промовляє: Відкрию уста мої в притчах, виявлю сховане від початку світу.    Залишивши натовп, прийшов до хати. І приступили до Нього учні Його, кажучи: Роз'ясни нам притчу про польовий кукіль.    Він же, відповідаючи, сказав: Той, що посіяв добре насіння, - це Син Людський,    а поле - це світ; добре ж насіння - це сини Царства; кукіль посіяв, - це диявол; жнива - це кінець світу; а женці - це ангели.        Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу;    Син Людський пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,    і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.    Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Батька свого. Хто має вуха, нехай слухає.    Царство Небесне подібне до скарбу, схованого на полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радости йде та продає все, що має, й купує те поле.    Ще Царство Небесне подібне до людини - купця, що шукає гарних перлин:     знайшовши ж одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.    Царство Небесне подібне також до невода, вкиненого в море, що назбирав усякої всячини,    якого, коли він наповниться і витягнуть його на берег, сівши, виберуть усе добре до посудин, а погане викинуть геть.    Так буде при кінці світу: вийдуть ангели і відлучать злих з-поміж праведних,    який людина у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.    [Каже їм Ісус: ] Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.    Він же сказав їм: Задля цього кожний книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, що видобуває зі своєї скарбниці нове й старе.    Коли скінчив Ісус ці притчі, пішов звідти.    Прийшовши до своєї батьківщини, навчав їх у їхній синаґозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сили?    Хіба Він не Син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?    Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?    Обурювались ним. Ісус же сказав їм: Пророк не має шани тільки в своїй батьківщині та в своїй хаті    І не зробив там багатьох див через їхнє невірство. 
 

Prawa autorskie i szczegółowe informacje

Біблія

Новий переклад

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007)

Українське біблійне товариство

Рафаїл Павлович Турконяк, 1997-2007

Форматований текcт з виділенням слів Ісуса

* Prezentowane treści należą do ich właścicieli i wydawców. Tekst pobrany z udostępnionych zasobów programu MyBible