Literacki

Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка*

Ewangelia Jana
(Івана)

Глава 12

  За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [що помер], якого Ісус воскресив із мертвих.    Влаштували йому там вечерю, а Марта служила. Лазар був одним із тих, що були з ним при столі.    Марія, взявши літру мира - із справжнього дорогоцінного нарду, - помазала Ісусові ноги і своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився пахощами мира.    Каже один з його учнів, Юда [Симонів] Іскаріотський, який мав його видати:    Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?    Він сказав це не тому, що журився бідними, але що був злодієм і, маючи калиту, носив те, що вкидали.    Сказав Ісус: Лиши її, це вона на день мого похорону зберегла:     бідних завжди з собою маєте, мене ж - не завжди маєте.    Довідалось багато юдеїв, що він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоб побачити Лазаря, якого він воскресив із мертвих.    Архиєреї змовилися, щоб і Лазаря вбити,    бо багато через нього відходило від юдеїв і вірило в Ісуса.    Другого дня багато народу, що прийшло на свято, почувши, що Ісус іде до Єрусалима.    Взяли віття з пальм і вийшли йому назустріч і вигукували, [кажучи]: Осанна! Благословенний, хто йде в ім'я Господнє! Цар Ізраїлю!    А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, - згідно з написаним:    Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на ослі молодому.    Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли прославився Ісус, тоді згадали, що це було про нього написане, і це йому зробили.    Свідчили люди, які були з ним, коли він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.    Тому і зустрів його натовп, бо почув, що він учинив це чудо.    Фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: весь світ пішов за ним.    Деякі з тих, що прийшли на поклін у свято, були греки.    Вони підійшли до Пилипа, що був з Витсаїди Галилейської, і благали його, кажучи: Пане, хочемо бачити Ісуса.    Приходить Пилип і каже це Андрієві; йдуть Андрій з Пилипом і повідомляють Ісусові.    Ісус сказав їм у відповідь: Прийшла година прославитися Людському Синові.    Щиру правду, щиру кажу вам, якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, - принесе багато плодів.    Хто любить душу свою, погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її у вічному житті.    Якщо хто мені служить, хай іде за мною, і де я є, там і буде мій слуга. Якщо хто мені служить, його пошанує [мій] Батько.    Нині душа моя стривожена. І що скажу? Батьку, врятуй мене від цієї години! Але ж задля цього я і прийшов - на цю годину.    Батьку, прослав своє ім'я. Почувся тоді голос з неба: І прославив я - і знову прославлю.    А юрба, що стояла і чула його, говорила: Це був грім. Ішні казали: То ангел до нього заговорив.    Відповів Ісус і сказав: Не для мене був цей голос, а для вас.    Нині настав суд цьому світові і нині князь цього світу буде вигнаний геть.    Якщо я буду піднесений від землі, то притягну всіх до себе.    Говорив це, зазначуючи, якою смертю мав умерти.    Відповіли йому з юрби: Ми чули із закону, що Христос перебуває вічно. А ти кажеш, що треба, аби піднісся Людський Син? Хто він, цей Людський Син?    Тоді сказав їм Ісус: Ще трохи часу світло є між вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб вас не огорнула темрява; і хто ходить у темряві, не знає, куди йде.    Доки маєте світло, вірте у світло, щоб були ви синами світла. Сказавши це, Ісус відійшов і сховався від них.    Хоч він зробив перед ними стільки чуд, - не вірили в нього,    - щоб збулося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив тому, що чули від нас? І кому відкрилася Господня правиця?    Не могли вірити ще й тому, як казав Ісая,    що засліпив їхні очі, закам'янив їхні серця, щоб не бачили очима, не розуміли серцем і не навернулися, і уздоровлю їх.    Це сказав Ісая, коли побачив славу його й заговорив про нього.    Одначе і багато можновладців повірило в нього, але через фарисеїв не признавались. щоб не бути вигнаними з синаґоґи;    полюбили бо людську славу більше, ніж Божу славу.    Ісус підніс голос і сказав: Хто вірить у мене, - той не в мене вірить, а в того, що мене послав.    А хто бачить мене, той бачить того, що мене послав.    Я - світло, що прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у мене, не перебував у темряві.    Якщо хто почує мої слова і не збереже, я його не суджу: бо я не прийшов, щоб судити світ, але щоб спасти світ.    Хто зрікається мене й не приймає моїх слів, той має свого суддю: слово, яке я сказав, - воно судитиме його останнього дня.    Бо не від себе я говорив, а Батько, який послав мене, - це він дав мені заповідь, що маю сказати і що говорити.    І знаю, що його заповідь - це вічне життя. Що я кажу, то так кажу, як сказав мені Батько. 
 

Prawa autorskie i szczegółowe informacje

Біблія

Новий переклад

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007)

Українське біблійне товариство

Рафаїл Павлович Турконяк, 1997-2007

Форматований текcт з виділенням слів Ісуса

* Prezentowane treści należą do ich właścicieli i wydawców. Tekst pobrany z udostępnionych zasobów programu MyBible