Literacki

Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка*

List do Hebrajczyków
(До євреїв)

Глава 9

  Перший же мав постанови, служби та земну святиню.    Бо спочатку було збудоване шатро, в якому були і свічник, і стіл, і хліби принесення, що називається святим.    За другою ж заслоною - шатро, що зветься святе святих,    що має і золоту кадильницю, і ковчег заповіту, кутий всюди золотом, у якому була золота посудина, що має манну, і палиця Аарона, що розцвіла, і таблиці заповіту.    Над ним же - херувими слави, що затінюють вівтар, про які нині не час говорити докладно.    Згідно з установленням, до першого шатра постійно входили священики, щоб виконувати служби;    до другого - один раз на рік заходив лише архиєрей, - не без крови, яку приносив за себе і за гріхи народу.    Святий Дух засвідчує це, що шлях до святині ще не відкритий, коли ще стоїть перше шатро.    Воно - образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, що не можуть удосконалити сумління того, хто служить,    що тільки в їжі, напоях, різних обмиваннях, оправдання для тіла, - і залишаються аж до часу виправлення.    Христос же прийшов як архиєрей майбутніх благ - з більшим, досконалішим, нерукотворним шатром, тобто нетутешнього творення,    і не з кров'ю цапів і телят, але з власною кров'ю увійшов він один раз до святині та й набув вічного відкуплення.    Бо якщо кров козлів і телят та попіл телиць, коли покроплять, освячує нечистих на очищення тіла, -    то наскільки більше кров Христа, який Святим Духом приніс себе незаплямованим Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові.    І тому він є посередником Нового Завіту, щоб через смерть для відкуплення від прогріхів, у першому Завіті, покликані одержали обітницю вічної спадщини.    Бо де заповіт, там має бути смерть заповітника;    адже ж заповіт має силу після мертвих, і не має жодної вартости, коли живе заповітник.    Отож і перший не був освячений без крови.    Адже Мойсей, проголосивши усі заповіді за законом, усім людям узявши кров цапів і телят разом з водою та червоною вовною, з ісопом та й покропив самі ж оті книги, і весь народ,    промовляючи: Це кров заповіту, який заповів вам Бог.    І шатро, і весь посуд для служіння також окропив кров'ю.    І відтоді все за законом очищується кров'ю, і без кровопролиття не буває відпущення.    Отож, треба було, щоб образи небесних отак очищалися, а саме небесне - кращими від цих жертвами.    Бо Христос не ввійшов до рукотворної святині, яка мала вигляд правдивої, але до самого неба, щоб тепер з'явитися перед Божим обличчям за нас.    І не для того, щоб багато разів приносити себе, як ото архиєрей входить до святого щороку з чужою кров'ю, -    інакше треба було б йому багато разів терпіти від створення всесвіту. Тепер же з'явився він один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою знищити гріх.    І так, як установлено людям один раз умерти, а потім суд, -    так і Христос раз приніс себе, щоб узяти гріхи багатьох; вдруге ж з'явиться не задля гріха, тим, що очікують його [з вірою] на спасіння. 
 

Prawa autorskie i szczegółowe informacje

Біблія

Новий переклад

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007)

Українське біблійне товариство

Рафаїл Павлович Турконяк, 1997-2007

Форматований текcт з виділенням слів Ісуса

* Prezentowane treści należą do ich właścicieli i wydawców. Tekst pobrany z udostępnionych zasobów programu MyBible